1 пара

8.00-8.45

8.50-9.35

2 пара

9.50-10.35

10.40-11.25

3 пара

11.40-12.25

12.30-13.15

4 пара

13.30-14.15

14.20-15.05

5 пара

15.20-16.05

16.10-16.55

6 пара

17.10-17.55

18.00-18.45

7 пара

19.00-19.45

19.50-20.35

Шановний колего!

Ви стали студентом унікального вищого навчального закладу, який відноситься до найбільш престижних технічних університетів нашої держави і знаний далеко за її межами.

Національний авіаційний університет – один з найпотужніших та найвідоміших авіаційних вищих навчальних закладів світу, був заснований, як самостійний Київський авіаційний інститут, Постановою Ради Народних Комісарів СРСР від 25 серпня 1933 року №1815. У подальшому його назва змінювалася: Київський інститут цивільного повітряного флоту (1947), Київський інститут інженерів цивільної авіації (1965), Київський міжнародний університет цивільної авіації (1994), Національний авіаційний університет (2000).

Національний авіаційний університет сьогодні – це добре спланований та втілений в архітектурних спорудах комплекс навчально-лабораторних корпусів, більшість з яких з’єднана переходами, унікальна експозиція Державного музею авіації України та ангар для розташування авіаційної техніки, багатоповерхові студентські гуртожитки та житлові будинки співробітників, медичний центр з санаторієм-профілакторієм для студентів та співробітників, чудово обладнані та оформлені наукова та навчальна бібліотеки з читальними залами, студентський клуб, Інтернет-кафе, Студентське Бістро, Центр культури та мистецтв із залом для глядачів на 1500 місць та приміщеннями для занять колективів художньої самодіяльності, спортивний комплекс та інші споруди.

За роки своєї діяльності університет підготував багато десятків тисяч спеціалістів та магістрів, кандидатів та докторів наук для різних галузей економіки України, а також для більш ніж 150 країн світу. Серед них відомі науковці, педагоги, військові, виробничники різних напрямів професійної діяльності, керівники різноманітних компаній, підприємств, організацій та установ.

Серед випускників університету академік РАН П.Білянін, член-кореспонденти НАН України О.Аксьонов, М.Голего, Л.Гром-Мазнічевський, заслужений діяч науки і техніки України П.Назаренко, лауреати Ленінської премії, професори В.Крилов, Г.Майкопар, лауреати Державної премії, професори Я.Пархомовський, М.Вегера, Герої Радянського Союзу Ю.Кудрін, Л.Світовенко, Герої Соціалістичної праці І.Іваненко, В.Скубілін, генерали С.Каліцов, Ю.Латиш, Л.Мельник, М.Остапенко, С.Слонов, О.Телень, М.Шуст, директор ГПІНДІ “Украеропроект” В.Бойко, голова правління ВАТ “Укрнафта” О.Салмін, директор заводу №410 цивільної авіації А.Кудрін, генеральний директор ДП “ДККБ “Промінь” О.Коростельов, президенти авіакомпаній Ю.Мірошников, В.Потемський, президент Транспортної клірингової палати Росії С.Іллічов, заступник Міністра національної оборони Соціалістичної Республіки В’єтнам генерал-лейтенант Чионг Кхань Тяу, заступник Міністра транспорту Республіки Малі Кане Банфалі та багато інших, які працюють на різноманітних посадах та мають заслужений авторитет і повагу у різних країнах світу.

Гордість університету – його випускник, видатний вчений в галузі авіації та космонавтики, генеральний конструктор ракетно-космічних систем, двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської та Державних премій СРСР, академік В.Челомей.

Безцінним є внесок університету в розвиток авіатранспортної галузі країн СНД – його випускники складають понад 50 відсотків технічного персоналу авіаційних компаній.

Міжнародним визнанням внеску колективу університету в розвиток світової цивільної авіації, авіаційної науки та техніки, в підготовку авіаційних фахівців є вручення у 1985 році член-кореспонденту НАН України О.Аксьонову, який в той час був його ректором, найвищої нагороди Міжнародної організації цивільної авіації (ІСAO) – премії імені Едварда Уорнера.

Університет має і завжди мав високий науково-педагогічний потенціал. Його окрасою є ціла плеяда вчених світового рівня: академіки О.Антонов, В.Бебешко, В.Геєць, Д.Граве, Г.Карпенко, Г.Книшов, М.Кравчук, О.Кришталь, В.Кухар, О.Кухтенко, А.Лебедєв, М.Новіков, Ю.Пахомов, Г.Пухов, В.Романенко, А.Самойленко, С.Серенсен, В.Смирнов, Б.Стогній, В.Трощенко, К.Хрєнов, В.Челомей, А.Шидловський, А.Шпак, член-кореспонденти: О.Аксьонов, М.Арбузов, Н.Ахіезер, В.Бабак, В.Васильєв, М.Голего, М.Горбачук, В.Євдокимов, М.Кільчевський, С.Кожевніков, В.Макаров, Б.Малиновський, М.Орлов, О.Пеньков, В.Рєзцов, О.Савченко, О.Степанець, Н.Фіалко, С.Фірстов, В.Черепін, І.Штаерман, лауреат Державної премії, професор Т.Башта та багато інших видатних науково-педагогічних працівників.

Організація навчального процесу в університеті відбувається на засадах кредитно-модульної системи, яка передбачає модульне структурування навчального матеріалу та рейтингову систему оцінювання рівня набутих знань, умінь та навиків за 100-бальною шкалою.

Тому уважно ознайомтеся с Положенням про організацію навчального процесу в університеті на засадах кредитно-модульної системи, яке розміщено в розділі “Організація навчального процесу“ на Web-сайті університету.

Метою впровадження кредитно-модульної системи в університеті є інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців шляхом:

  • стимулювання систематичної та якісної як аудиторної, так і самостійної роботи студентів протягом семестру;

  • виключення безплідних за своє кінцевою суттю “штурмів” під час екзаменаційних сесій, зниження при цьому пікових психологічних та емоційних перевантажень як студентів, так і викладачів;

  • підвищення мотивації студентів до набуття знань та вмінь, а також відповідальності за результати власної навчальної діяльності;

  • забезпечення мобільного зворотного зв’язку викладачів зі студентами протягом семестру;

  • прищеплення студентам почуття навчальної дисциплінованості;

  • підвищення об’єктивності оцінювання рівня набутих студентами знань та вмінь.

Університет дорожить своїм ім’ям та репутацією і безумовно виконує вимоги Державних стандартів вищої освіти. Тому протягом всього періоду навчання до всіх студентів пред’являються достатньо високі вимоги щодо засвоєння навчальних дисциплін.

Багаторічна практика організації навчального процесу в університеті свідчить про те, що, не дивлячись на всі заходи, спрямовані на підвищення ефективності навчання, частина студентів-першокурсників зазнає певних проблем у вивченні, в першу чергу, дисциплін фундаментальної підготовки (вищої математики, фізики, хімії та інших).

Ці проблеми пов’язані як з недостатньою шкільною підготовкою, так і з труднощами адаптації першокурсників до навчання в університеті.

Лекційна форма викладання навчального матеріалу у великих потоках, необхідність виконання та захисту значної кількості домашніх завдань, лабораторних робіт тощо, а також проходження поточного, модульного та семестрового контролю в строго встановлені терміни вимагають від студента високого ступеня самоорганізації, чим більшість першокурсників, на жаль, не володіє.

Усе це в поєднанні з недостатнім рівнем психологічної готовності до навчання в університеті, відсутністю навиків самостійної роботи часто призводять до систематичного невиконання графіка навчального процесу протягом семестру. У підсумку з’являється академічна заборгованість.

Студент вважається таким, що має академічну заборгованість, якщо він не виконав з неповажних причин поточні контрольні заходи (домашні завдання, лабораторні роботи тощо), не пройшов успішно модульний або семестровий контроль у терміни, встановлені графіком навчального процесу у поточному семестрі.

Студенти, які мають академічну заборгованість за підсумками модульного контролю, до семестрового контролю не допускаються.

Відповідно до академічних правил, студенти, що мають академічну заборгованість за підсумками семестрового контролю з трьох і більше дисциплін, відраховуються з університету.

Повторне проходження семестрового контролю з метою ліквідації академічної заборгованості з однієї або двох дисциплін, що залишилася після запланованого проходження семестрового контролю, дозволяється лише до початку наступного семестру.

Університет зацікавлений в наданні майбутнім фахівцям глибокої фундаментальної, професійно-орієнтованої та практичної підготовки. Саме тому, з метою забезпечення більш ґрунтовного засвоєння студентами навчального матеріалу, кількість навчальних дисциплін у кожному семестрі не перевищує семи-восьми.

З метою прищеплення студентам відповідальності за наслідки своєї навчальної діяльності під час перебування в університеті та розвитку в них навиків самостійної індивідуальної навчальної роботи тижневе аудиторне навантаження студентів не перевищує 25-30 годин за програмою підготовки бакалавра та 18 годин – за програмою підготовки магістра. Після завершення теоретичної підготовки на кожному курсі в університеті передбачено проходження навчальної або виробничої практики.

Куратор групи ознайомить Вас з особливостями організації навчального процесу в університеті, порадить, як спланувати підготовку до навчальних занять, поточного, модульного та семестрового контролю, а у разі потреби – дасть рекомендації з питання ліквідації академічної заборгованості, допоможе організувати додаткові заняття з тих дисциплін, за якими у Вас можуть виникнути проблеми, тощо.

Але Ви повинні розуміти, що все залежить від Вас, від Вашого прагнення отримати елітну освіту і зайняти гідне місце в суспільстві.

Успіхів Вам!

Як спілкуватися з викладачем?

Крім елементарних правил (охайний вигляд, спокійні кольори в одязі, легкий макіяж тощо) при спілкуванні з викладачем зверніть увагу на свій голос. Як відомо, інколи значно важливіше не те, що людина говорить, а як говорить.

Психологи виявили основні емоційні ре­акції людини на різні варіанти висоти та тембру голосу співрозмовника.

Високий та дзвінкий голос асоціюється не тільки з юністю, енергійністю, але й незрі­лістю та відсутністю досвіду. Крім того, про­низливий високий звук на рівні підсвідомості сприймається як сигнал тривоги. А тому мо­же викликати у слухача почуття дискомфор­ту, нервовість, навіть роздратування.

Низький голос, навпаки, асоціюється з самодостатністю, впевненістю, інтелектом. У поєднанні з правильно підібраними тем­пом та інтонацією такий голос стане своєрідною запорукою успішної відповіді.

Важливим є темп розповіді. Розмовляю­чи надто швидко, ми не даємо слухачу можливості до кінця сприйняти фразу, і він виму­шений постійно “наздоганяти“ наступну. Так дійсно можна наговорити абичого і за­плутати, але, частіше за все, така відповідь відразу наводить на думку, що студент недостатньо підготовлений. Вас все-одно зу­пинять і почнуть задавати конкретніші пи­тання, а відтак можуть зачепити небажані Вам моменти, які при самостійній роз­повіді можна було б обійти.

Повільна мова також дратує: все і так уже зрозуміло, а Ви тільки збираєтесь закінчува­ти фразу.

Важливо вміти чітко формулювати думку, яку Ви хочете донести до слухача. Це позба­вить від “мичання“ в паузах між смислови­ми відрізками розповіді та зменшить ризик застрягти на півслові.            

Для того, щоб привернути увагу слухача до себе, спробуйте дещо понизити голос, зробити його грудним та приємним. Не слід говоритись занадто тихо – невже Ви настільки боїтеся співрозмовника? Але й кричати не варто. А головне: говоріть не так, як Вам зручно, а так, щоб слухачеві було легко сприймати.            

   Бережіть очі!

   Очі людини, що тривалий час працює за комп’ютером (наприклад, під час навчальних занять), піддаються чималому навантаженню, що може викликати погіршення зору. Наступні прості вправи допоможуть зняти напругу з очей під час роботи за комп’ютером і зберегти зір:

  • На рахунок 1-4 заплющте очі, не напружуючи очні м’язи, на рахунок 1-6 широко їх розплющте і подивіться вдалину. Повторіть 4-5 разів.

  • Подивіться на кінчик носа на рахунок 1-4, а потім переведіть погляд вдалину на рахунок 1-6. Повторіть 4-5 разів.

  • Не повертаючи голови, поволі зробіть кругові рухи очима вгору-вправо-вниз-вліво і у зворотний бік: вгору-вліво-вниз-вправо. Потім подивіться вдалину на рахунок 1-6. Повторіть 4-5 разів.

  • Тримаючи голову нерухомо, переведіть погляд, зафіксувавши його, вгору на рахунок 1-4 і прямо – на рахунок 1-6; потім аналогічно вниз-прямо, вправо-прямо, вліво-прямо. Виконайте рух по діагоналі в один та інший бік, переводячи очі прямо на рахунок 1-6. Повторіть 3-4 рази.

  • Не повертаючи голови, “подивіться” закритими очима вправо на рахунок 1-4 і прямо – на рахунок 1-6. Підніміть очі вгору на рахунок 1-4, опустіть вниз на рахунок 1-4 і переведіть погляд прямо на рахунок 1-6. Повторіть 4-5 разів.

  • Подивіться на вказівний палець, віддалений від очей на відстані 25-30 см, і, дивлячись на нього, наблизьте до кінчика носу на рахунок 1-4, потім переведіть погляд вдалину на рахунок 1-6. Повторіть 4-5 разів.

  • Швидко моргніть обома очима, після чого подивіться вдалину. Повторіть 4-5 разів.

Виконуйте ці вправи при перших ознаках стомлення очей або просто тоді, коли видасться вільна хвилинка, і Ваші очі за це подякують Вам.

Розкажіть про ці вправи Вашим колегам. Якщо вони багато спілкуються з комп’ютером, такі вправи будуть їм корисними.

Ще один момент. Коли Ви працюєте за комп’ютером, намагайтеся час від часу відривати погляд від монітора. І, у будь-якому випадку, через кожні 20 хвилин безперервної роботи робіть перерву на 5 хвилин.